Марківське Районне Територіальне Медичне Об'єднання
Міністерство охорони
здоров'я України
 

Історична довідка

Історія існування медицини на Марківській землі сягає своїм корінням в далекий 1903 рік.

В архівах збереглася Харківська «Губернська відомість», де зазначено, що в 1903 році на території Марківки відкрилася «повітова лікарня» на 6 ліжок, яка обслуговує жителів Марківки, Кризської і Кабичівки. Трохи пізніше є записи, що в 1905 році лікар Зайцев закупив 30 в'язок цибулі і повіз на виставку в Париж.

У ті дні Марківська установа складалася всього з шести ліжок, а штати із чотирьох осіб: лікаря, двох фельдшерів та акушерки.

Стараннями багатьох поколінь лікарів та співробітників лікарня розширювалася і реформувалася.

У роки першої світової війни - в районі працюють три ротних фельдшера.

Лікарня налічувала 10 ліжок, цієї будівлі в с. Марківка вже немає. Фельдшера крім лікування фронтовиків брали участь в лікуванні цивільних осіб.

В 1923 році в селі Марківка була відкрита лікарня на 15, а з часом до 25 ліжок.

У 1925 році в район приїжджає лікар Хелимський Марк Адольфович, вперше в Марківці він робить операцію, і марківчани дізнаються, що при запаленні апендикса можна хворого врятувати. Операційну сестру він готував собі сам. Нею була дружина Д’яконова С.А.

Перед початком Великої Вітчизняної Війни в райлікарні працювало 4 лікаря Пеклер, Копельнік та ін. Лікарня розташовувалася в приміщенні СЕС.

У той час відчувалася гостра нестача не тільки лікарів, а й середнього персоналу. Обком Червоного Хреста почав готувати медсестер з 3-6 місячним терміном навчання.    З них у нас працювали Куряча Н.П., Власенко М.І. На чолі охорони здоров'я в той час працював Шмиголь, медичної освіти він не мав. Посада Завідувача СЕС (держсанінспектора) була фельдшерська. Були сильно поширені інфекційні хвороби (черевний тиф, висипний тиф, дизентерія, натуральна віспа). Дуже багато було корости. Цікаві народні назви хвороб: давучка - дифтерія, антонієв огонь – гангрена.

У 40-х роках лікарів в районі було два: Васютіна Марія Максимівна, Алімова Олександра Михайлівна. Мазель Рита Натанівна залишалися після виходу військової частини в якій вона працювала. З середніх медпрацівників  приблизно 30-35 осіб.

У 1947 році в район приїжджає відразу 7 лікарів і посади завідувача РБО і головного лікаря СЕС стають лікарськими. Організовується 2 сільські військових ділянки: Кабичівська згодом Курячівська та Кам’янська. До початку 60-х років до складу нашого району входили села Пантюхине, Ганусівка, Кам'янка, які згодом  передані до Новопсковського району. Із числа прибулих лікарів в район приїхали Лейкін Ісаак Семенович - зав. РБО, Борок Соломон Мойсейович - головний лікар райлікарні, Синяківська Надія Арсентіївна - головний лікар СЕС, Бойко Андрій Кирилович - лікар Кабичівки, згодом головний лікар ЦРЛ.

Приблизно в той час почали замінювати на фельдшерських посадах працівників без медичної освіти дипломованими. Так в селі Кризське до війни надає медичну допомогу людина без медосвіти, якого замінив Рябоконь Яків Федорович, який закінчив 1 курс фельдшерської школи і тільки після нього посаду завідувача ФП зайняв дипломований фахівець і так у багатьох селах.

 У 1949 році головний лікар Борок Соломон Мойсейович вперше в Марківській ЦРЛ відкриває операційну (в теперішньому будинку СЕС) операційною сестрою була Рибалко Марія Юхимівна санітаркою Онопрієнко Мотя. Операції проводили при гасових лампах. Завідувачем районного відділу охорони здоров'я був Лейкін Ісаак Семенович з 1947 року.

В кінці 40-х початку 50-х років лікарня розташовувалася в будівлі Дорстрою на 75 ліжок, в якій працювало 12 лікарів. З кожним роком розширювався ліжковий фонд, збільшувалася кількість лікарів і середніх медичних працівників.

Другим завідувачем райздороввідділу з 1954 р був Ярош Олексій Дмитрович.

В цей час приїжджають нові лікарі фахівці: Носикова Маргарита Михайлівна надалі Лейкіна - лікар окуліст, пізніше працює завідуючою водолікарнею м. Старобільськ та викладачем медичного училища; Грицун Любов Петрівна - терапевт, надалі завідуюча терапевтичним відділенням обласної лікарні; Гнездилова Лариса Миколаївна - фтизіатр і патологоанатом; Гнєздилов Володимир Петрович - лор лікар, виїхали в м Трускавець, де Лариса Миколаївна до пенсії працювала завідуючою відділенням в санаторії «Кришталевий палац». Всі вони були випускниками Харківського медичного інституту, перший післявоєнний випуск.

Головним лікарем з 1951 по 1954 р. працював Воскобойников Микола Максимович.

Першим зубним лікарем, який приїхав в Марківку була Чередниченко Катерина Василівна, її чоловік Чередниченко Михайло Петрович - перший зубний технік.

Лікарня була представлена ​​одним соматичним корпусом, де було по 3-5 ліжок: хірургічних, травматологічних, терапевтичних, дитячих, очних, ЛОР, гінекологічних, а на першому поверсі працювала пологова палата - в ній одна акушерка Шевченко Олександра Іванівна.

                                                                   

У 1951 р. в лікарні з'явилася перша машина швидкої допомоги, її водієм був Шевченко Олександр Митрофанович. До цього виклики обслуговувалися гужовим транспортом - було двоє коней, за якими доглядав конюх Провозін Гаврило Матвійович, теслею Коротун Іваном були зроблені гарні сани з написом  «Перемога». Головний лікар розпорядився купити овечий кожух, валянки, працівникам які їхали на виклик говорив: «Щоб видно було, що це лікар їде ». Виклики обслуговували лікарі за профілями. В цей час в лікарні було відкрито першу перев'язочну. Матраци в той час набивали соломою. Опалення було пічним. У 1953 році Воскобойников Н. М. домігся, щоб протягнули першу електролінію в ЦРЛ. Але світло подавали коли була ургентна операція, а в решту часу вночі світили гасовими лампами.

З появою електрики був відкритий фізіотерапевтичний кабінет в якому був 1аппарат електрофорезу, солюкс, кварц з яким працював Бабріян Аркадій Авакович. З'явився і перший рентген кабінет під нього була переобладнана стайня. Першим рентгенологом була жінка лікар на ім'я Ельвіра на жаль відомостей про прізвище немає, яка пропрацювала недовго. Її змінила Ящук Олена Захарівна, випускниця Станіславського Медінституту, рентген лаборант Кабика Ніна Яківна. Воскобойников вперше організовує санпропускник з душовою кімнатою. До цього хворих купали в коритах. Холодильників не було. їх заміняв льодовик, лід заготовляли взимку на річці. У ньому зберігали м'ясо і в окремому ящику донорську кров і сироватки.

У 1954 р. Воскобойников поїхав в м. Харків в аспірантуру. Надалі працював в інституті удосконалення лікарів, завідував курсом опікових хвороб. Головним лікарем призначений Бойко Андрій Кирилович, до цього працював у Кабичивскій амбулаторії.

У 1958 лікарню очолював Гонтаренко Петро Федорович.

У ці роки був організований пункт швидкої допомоги фельдшера Молодущенко Надія Гаврилівна, Зубрицька А.М., Ведюк А.Н.. На початку 60-х років було організовано перше терапевтичне відділення. Після Гонтаренко П.В. лікарню очолив Ясько В.П., працював недовго, поїхав в м. Ромни Сумської обл.

У60-і роки лікарня стала на 100 ліжок, а після на 150 ліжок.

 Марківську лікарню переобладнано і розширено. У 1967 році в ній працювало 14 кваліфікованих лікарів і понад 50 працівників середнього медичного персоналу. Тут є хірургічне, терапевтичне, акушерсько-гінекологічне, інфекційне і туберкульозне відділення, клінічна і бактеріологічна лабораторії. Лікарня має найновіше медичне обладнання. Поліклініка має 10 добре обладнаних кабінетів. При лікарні в 1962 році відкрито водолікарню. За семирічку асигнування на охорону здоров’я зросли в два рази.

В 1970 році було закінчено будівництво 3 нових корпусів Марківської лікарні на 200 ліжок. В лікарні працює 20 лікарів та 95 чоловік середнього медперсоналу. Лікарня має 6 відділень, а також рентген кабінет, фізіотерапевтичний кабінет, клініко-діагностична, біохімічна, зубопротезна лабораторії. Прийом хворих ведуть кваліфіковані спеціалісти, відкритий пункт невідкладної медичної допомоги. 

Марківська районна лікарня має: хірургічних ліжок – 30, терапевтичних – 30, туберкульоз – 25, пологове – 20, гінекологічне – 10, дитяче – 20, інфекційне – 15, всього – 150 ліжок. Сичанська дільнична лікарня: хірургічних ліжок – 6, терапевтичних – 12, пологове –3, гінекологічне – 4, всього – 25. Бондарівська дільнична лікарня: хірургічних ліжок – 6, терапевтичних – 12, пологове –3, гінекологічне – 4, всього – 25.

В подальшому лікарню очолювали:

Григоренко Олександр Гаврилович з 1963 по 1978 рік.

З 1978 по 1996 р головним лікарем району був Петренко Володимир Іванович.

З  1996-1998 роки Бондаренко Віктор Степанович, який з 1971-1997 року працював в Марківській ЦРЛ завідувачем хірургічного відділення.

З 1999 року по 2011 рік Марківську ЦРЛ очолював Житін Олександр Вікторович.

У 2010 р. колектив медпрацівників Марківського районного територіального ме­дичного об'єднання включений в державний проект «Україна медична» і удостоє­ний почесною медаллю проекту та дипломом верховного комітету України «Охорона здоров'я України».

З 2011 р. по серпень 2017 року очолював Марківське РТМО головний лікар Сальніков Геннадій Вікторович.

З серпня 2017 по теперішній час  Марківське РТМО очолює головний лікар Третяк Андрій Миколайович - лікар-хірург вищої категорії. На сьогоднішній   день   медичну допомогу населенню надають 26 лікарів та 76 молодших спеціалістів з медичною освітою Марківського РТМО.

На сучасному етапі система охорони здоров'я Марківського району представлена Марківським РТМО і Марківським центром ПМСД. Марківське РТМО представлене: Марківською ЦРЛ, Бондарівським сільським стоматологічним кабінетом та Сичанським сільським стоматологічним кабінетом; Марківський ЦПМСД включає в себе Марківську ЛА, Сичанську АЗПСМ, Бондарівську СЛА та 21 ФАП і ФП. На території Марківського району розташована Марківська підстанція Луганської міської станції швидкої медичної допомоги.

В цьому році медична служба Марківського району відзначає 115-річний ювілей.

Колектив медичних працівників закладів охорони здоров'я зберігає традиції, які були започатковані старшими колегами ще на зорі становлення медицини краю, та працює над покращенням медичного обслуговування населення району.


 

Вхід для адміністратора